Індекс рубрикатора НБУВ: К222.082 + К327.9

Рубрики:

Сталі з домішкою одного елемента

Виробництво окремих видів сталі

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К327.4я431

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено оригінальну систему автоматичного регулювання процесу електрошлакового переплаву, що використовує в ролі параметра контролю високочастотний сигнал. Показано, що високочастотний сигнал, одержуваний від мікродугових розрядів, що утворюються при переплаві електрода, у великій мірі залежить від діаметра переплавлюваного електрода.

Рассмотрены способы получения неразъемных соединений из разнородных материалов. Проанализирована возможность электрошлаковой наплавки слоя малой толщины. Предложены пути решения проблемы получения тонкого наплавленного слоя в процессе электрошлаковой наплавки жидким металлом, где основную роль должен играть флюс. Определены требования к флюсу.

Проанализированы существующие схемы соединения слитков первого переплава в монолитную расходуемую заготовку для повторного переплава в вакуумно-дуговой печи - внепечная сварка неплавящимся вольфрамовым электродом и внутрипечная сварка, отмечены достоинства и недостатки каждого технологического процесса. Описаны схема установки и технология электронно-лучевой сварки слитков первого переплава диаметрами 100 и 220 мм, полученных соответственно плазменно-дуговой и индукционной плавкой в секционном кристаллизаторе. Отмечены высокое качество сварных швов и перспективность применения метода электронно-лучевой сварки слитков первого переплава в монолитную заготовку.

Подано огляд доповідей по проблемі виготовлення сталі для залізничних рейок на Міжнародному симпозіумі по рейковим сталям, опублікованих в працях 39-ї конференції по механічній обробці та процесах виготовлення сталі, що відбулася 19-22 жовтня 1997 р. в м. Індіанаполісі (штат Індіана, США). Наведено дані, що свідчать про те, що вуглецеві перлітні сталі, традиційно застосовувані для виготовлення рейок, вже не можуть протистояти навантаженням на рейки, що постійно ростуть. Показано, що найбільш перспективними в ролі рейкових сталей є сталі зі структурою нижнього бейніту.

Представлены материалы об опыте эксплуатации быстрорежущих валков канадской фирмой "Dofasco". Приведены данные о работе указанных валков в различных клетях прокатных станов. Показано, что для эффективного использования всего потенциала новых валков необходимы специальные подходы как при их изготовлении, так и эксплуатации. Сделан вывод о безусловной перспективности применения нового поколения валков для решения все усложняющихся задач современного прокатного производства.

Розглянуто комплекс механічних властивостей конденсованих дисперсно-зміцнених матеріалів Си-Y-Мо при статичному і циклічному навантаженні у зв'язку з їх структурою. Показано, що залежності досліджених характеристик від параметрів структури - середнього вільного шляху між частинками і середнього розміру зерна - мають вигляд рівнянь типу Холла-Петча і Мотта-Стро з високими коефіцієнтами кореляції.

Експериментально встановлено вплив умов проведення безтигельної зонної плавки пористих заготовок на характер розподілу домішок у вихідній заготовці та кристалі, пористість фронту плавлення, стабільність розмірів та форми зони розплаву, структурну та хімічну досконалість кристалів. Показано, що формування пористого фронту плавлення та сегрегація домішок в окремі скупчення в порах і по границях зерен вихідної заготовки відбувається в процесі спікання заготовки у полі температурного градієнта в умовах безперервного нагріву перед зоною розплаву.

Приведен обзор публикаций, на основе которого рассмотрен новый класс конструкционных материалов - высокоазотистые аустенитно-ферритные дуплекс-стали. Показано, что дугошлаковый переплав (ДШП) в азотсодержащей атмосфере, в том числе под давлением, применяемый в производстве высокоазотистых нержавеющих дуплекс-сталей, позволяет ввести в жидкий расплав из газовой фазы заданное количество азота и обеспечить высокую химическую однородность и структурную стабильность металла слитка ДШП.

На основі хвильової гідродинаміки одержано вирази для розмірів крапель та швидкості їх руху у шлаку під час електрошлакової переплавки, масообміну в системі метал-шлак. Розрахункові та експериментальні дані знаходяться у добрій відповідності.

Рассмотрена проблема выплавки слитков ЭШП в токоподводящем кристаллизаторе по новой схеме с использованием двух источников питания. Показано, что электропитание расходуемого электрода и кристаллизатора, осуществляемое в раздельных контурах, позволяет избежать жесткой зависимости температурных параметров процесса от его производительности, характерной для канонической схемы ЭШП расходуемого электрода. Это дает возможность более гибкого управления параметрами процесса.

Описана роль затравочного кристалла в процессе выращивания монокристаллов. Показано, что традиционный способ расположения затравочного кристалла при плавке позволяет вырастить монокристалл только одной ориентации. Количество ориентаций монокристаллов, выращиваемых на одном затравочном кристалле, может быть увеличено, если цилиндрический затравочный кристалл расположить горизонтально. При этом рост монокристалла будет осуществляться не с торцевой, а с боковой поверхности затравочного кристалла. Более значительные перспективы открывает применение составного затравочного кристалла, образованного путем механического соединения в единое целое отдельных, идеально ориентированных небольших затравочных кристалликов. Использование составных затравочных кристаллов позволяет вырастить крупные монокристаллы с более совершенной структурой, многогранные замкнутые поверхности, бикристаллы и др.

Викладено фізико-хімічну сутність процесу вирощування монокристалів тугоплавких матеріалів способом зонної плавки пористих заготовок з рухомим розчинником домішок. На основі експериментальних даних та теоретичних розрахунків показано взаємозв'язок між процесами теплопередачі, капілярного масопереносу розчинника домішок, спікання та перекристалізації, які протікають у вихідній порошковій заготовці перед зоною розплаву та визначають структурну та хімічну досконалість вирощуваних кристалів.

Проведено термодинамічні та кінетичні дослідження азотування рідкого сплаву Ni - Cr при 1873 К в рамках співробітництва українських та французьких вчених з використанням різних експериментальних методів. Одержані результати добре співпадають як з точки зору визначення розчинності азоту, так і з точки зору визначення загальної кінетики першого порядку. Порівняння кінетичних постійних, одержаних обома методами, дозволяє зробити висновок про те, що кінетика азотування контролюється переносом атомів азоту до міжфазної поверхні.

В процесі вирощування кремнію методом безтигельної зонної плавки використовуються різні види індукційних систем. Описано умови стійкого і відтворюваного процесу вирощування монокристалів кремнію у середовищі аргону. Розглянуто основні параметри, що характеризують процес індукційної безтигельної зонної плавки. Показано значний вплив форми та конструкції індуктора на відтворюваність вирощування монокристалів. Наведені найбільш оптимальні конструкції індукційних систем, що забезпечують відтворюваність вирощування у середовищі аргону монокристалів кремнію діаметром 100 мм і більше.

Описано результати дослідження жароміцних покриттів з NiAl та NiAl із добавками хрому, нанесених на підкладку з жароміцного нікелевого сплаву. Розглянуто властивості термодифузійних нікель-алюмінідних покриттів, одержаних електронно-променевим випаровуванням та конденсацією інтерметаліду з одного джерела у вакуумі. Не дивлячись на різну пружність пару складових (Al, Ni і Cr), конденсаційне інтерметалідне покриття NiAl після відпалювання у вакуумі характеризується достатньо гомогенним розподіленням компонентів по товщині досліджуваного шару.

Показано, що використання за промислових умов терморозщепленого графіту як захисного покриття на поверхні шлакової ванни в процесі електрошлакової переплавки (ЕШП) сталей дозволяє повністю позбутися викидів аерозолей з печі, на 25-35% скоротити питомі витрати електроенергії за рахунок повного позбавлення загублення тепла випроміненням, знизити угар легуючих компонентів і підвищити якість одержуваного металу.

Оцінено вплив міцності зони з'єднання однорідних шарів багатошарової високоміцної Cr - Ni - Mo - V сталі ЕШП, одержаної методом АСД шляхом прокатки пакетів, і поверхонь розділення між шарами на рівень механічних властивостей та характер руйнування зразків при їх випробуванні на статичне розтягування та ударний вигин. Показано можливість керування в'язкістю руйнування багатошарової з однорідними шарами високоміцної Cr - Ni - Mo - V сталі шляхом забезпечення регламентованої міцності зони з'єднання цих шарів, що може бути використано як ефективний засіб, що дозволяє запобігти в процесі експлуатації катастрофічному крихкому руйнуванню виробів з цього перспективного конструкційного матеріалу.

Предложена эмпирическая зависимость для определения влияния легирующих элементов в сплавах состава Ti-Al-Nb-Fe-Zr-V-Mo на температуру полиморфного превращения титана. Сопоставлены результаты расчетов по предложенной зависимости с расчетными данными ранее опубликованных работ. Показано, что полученная зависимость обеспечивает более точные значения температуры полиморфного превращения.